Сьогодні в нашій школі відбувся загальношкільний захід, під час якого вся шкільна родина вшанувала пам’ять про тих, хто став жертвою Голодомору 1932-1933 років в Україні. Нехай цей день буде не лише часом суму, але й визнанням трагічного минулого, яке нагадує нам важливість збереження гідності, прав людини та миру. Пам’ятаймо тих, хто страждав, і працюймо разом для забезпечення гідного майбутнього, в якому ніхто не матиме відчуття голоду чи несправедливості.
1.Перед кожною зустріччю дитини з вулицею не забувайте ще раз нагадати Правила дорожнього руху ( особливо це стосується користування велосипедом, роликами). Дуже важливо, щоб дитина не тільки запам’ятовувала, але й добре зрозуміла, що виконувати Правила дорожнього руху потрібно завжди і скрізь. Кращий спосіб навчання – це власний приклад у виконанні «дорожньої азбуки». Своєчасне прищеплення дитині навичок дотримання Правил дорожнього руху дозволить запобігти нещасних випадків на дорогах, зберегти найдорожче – життя і здоров’я.
2.Не дозволяйте доньці чи синові бути на вулиці без нагляду дорослих у вечірній та нічний час. (Після 21. 00).
3.Наголошуйте про те, щоб діти нічого чужого не брали та своєю поведінкою не створювали криміногенної ситуації (бійки, крадіжки, брутальна поведінка).
4.Слідкуйте за гігієнічними вимогами щодо харчування дитини (особливо це стосується вживання грибів).
5.Пам’ятайте про проблеми, які стоять перед сучасною молоддю: куріння, пияцтво, наркоманія (у зв’язку зі становленням характеру Вашої дитини, прийміть до уваги те, що ніхто з підлітків не застрахований від них). Особливо зверніть увагу на друзів дитини.
6.Зверніть увагу на небезпеку поширення застудних захворювань та грипу в осінній період.
7.Не залишайте дітей без нагляду!
8.Не дозволяйте дітям гратися і кататися на ставках та річці.
9.Пояснюйте дітям, чому небезпечно грати в рогатки, стріляти з самопала, кидати ніж у ціль.
10.Попереджуйте самостійне перебування дітей біля річки і в лісі.
11.Ліки, отрутохімікати, пальне, тримайте під замком.
12.Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!
Наголошуємо на важливості дотримання дітьми правил безпечної поведінки. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Легковажне поводження дітей з вогнем, газом, електричними приладами, невідомими предметами, незнання елементарних правил безпечної поведінки – першопричини сумних та трагічних наслідків. Звертаємося до батьків з проханням подбати про безпеку своїх дітей.
Коли рідні чи близькі нам люди йдуть на фронт, це випробування і подвійний стрес для всієї родини. Та ще складніше дати собі раду з цим малечі, яка не має відповідей на безліч запитань і сприймає реальність дещо інакше.
Сьогодні тисячі українських дітей чекають з фронту дідуся, брата, маму чи тата, а дехто і обох батьків. В цей період малеча особливо вразлива і як ніколи потребує підтримки.
Психологи Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” радять за можливості не розривати зв’язок дитини з близькою людиною, висловлюватися обережно, але бути щирими, а ще — не забувати про активності, які допоможуть пережити тривогу і смуток
Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій
Разом із дитиною перевіряємо, наскільки захищений простір у будинку:
Перевіряємо, які предмети можуть впасти – полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах.
Складаємо список контактів для складних ситуацій.
Малюємо плакат “що робити, якщо…”.
Складаємо список стратегій, які допомагають упоратися з тривогою, як-от копінг-стратегії – дихання з акцентом на видиху, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися на стіну.
Розмірковуємо про захищений простір у будинку чи на вулиці. Треба точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі.
Важливо, щоби дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, узяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнене світло, та інше), наголошував на тому, що дитині вдається, не квапив. Дія має закріплюватися у відчутті безпеки.
Після того, як усі “врятувалися”, важливо сказати: “Ми в безпеці! Ми разом! Ми ВСІ – супергерої”.
Привчання дітей до звуку тривожної сирени
Алгоритм розмови:
– А пам’ятаєш, звуки, які нам говорять про те, що потрібно швидко увімкнути увагу й щось робити? Наприклад, чайники, які свистять, коли вода закипіла. Що треба робити, коли чуєш такий звук?
– Зняти чайник із плити.
– А коли в авто спрацьовує сигналізація, про що це каже й що треба робити?
– Хтось намагається залізти в машину.
– І що ми робимо?
– Йдемо до машини.
– А навіщо пожежна сигналізація? Якось на роботі вона спрацювала. У неї такий страшний звук
– Вона говорить про пожежу.
– Так, отже, є дим або вогонь і терміново потрібно гасити та викликати пожежників.
– Також є звуки, що свідчать про землетрус або військову небезпеку. Коли я навчалася в школі, ми тренувалися – почути звук та швидко вийти зі школи чи садочка.Нам потрібно натренувати реакцію. Наприклад, якщо почуємо сирену, треба взяти документи, гроші, речі, найважливіші іграшки, кішку, і вийти на вулицю чи в спеціальні місця. Незабаром буде таке тренування. Ми почуємо звук такої сирени – буде перевірка, чи вона працює. Нам зараз нічого не загрожує. Ми в безпеці. І нам нічого не потрібно робити.
– Ми точно в безпеці?
– Зараз так. Але треба потренуватися, щоби бути готовими до всього. Я не знаю, який буде звук, але він точно буде дуже неприємний та гучний. Пропоную покричати зараз неприємним звуком. Давай ще голосніше! Ще голосніше та неприємніше!
Видаючи неприємні й гучні звуки, ми сміємося і знімаємо напруження з розмови.