Шкільна бібліотека

Інновації в роботі
       шкільної бібліотеки      

Методичний посібник
 
 Л.П.  Інновації в роботі шкільної бібліотеки: методичний креатив-кейс на допомогу шкільним бібліотекарям. –  Добропілля, 2015. – 21 с.
   Сучасна шкільна бібліотека –  це не тільки місце зберігання інформації, а, насамперед, інформаційно-ресурсний центр, що здійснює повноцінне інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру сьогодні є формування інформаційної культури особистості учнів; сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою учнів; зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі. Серед форм і методів роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін., використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад з інформаційної культури, інформаційних конкурсів тощо. . «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.
Даний посібник дає змогу ознайомитися з інноваційними формами бібліотечної роботи з метою використання в практичній діяльності.
   
Сьогодні інформація перетворюється на ефективний засіб управління особистістю і суспільством, є важливим фактором, що визначає різні напрямки розвитку суспільства.     У Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» зазначено, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людства, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію і знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистісному розвитку і підвищуючи якість життя.
  Тож, інформатизація охоплює усі сфери суспільного життя, що докорінно змінює погляди на роль і функції шкільної бібліотеки, висуває нові вимоги до діяльності шкільного бібліотекаря. П. Рогова відмічає, що активний розвиток інформаційного суспільства сприяв зміні концептуальних основ розвитку бібліотечної діяльності, загальному соціальному стану бібліотечно-інформаційної системи України, яка потребує пошуку шляхів інноваційного розвитку бібліотечного соціального інституту та управління ним відповідно до вимог інформаційного суспільства.
  Сучасна шкільна бібліотека –  це не тільки місце зберігання інформації, а, насамперед, інформаційно-ресурсний центр, що здійснює повноцінне інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру сьогодні є формування інформаційної культури особистості учнів; сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою учнів; зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі. 
  Все вищезазначене впливає на функції шкільного бібліотекаря, роль якого в інформаційно насиченому середовищі значно зростає. Від шкільних бібліотекарів нарівні з учителями та викладачами в першу чергу залежить можливість реального підвищення інформаційної культури учнів. Адже, як свідчить практика, сучасні підлітки, маючи достатньо високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються фактично безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати навчальну інформацію. Це змушує шкільного бібліотекаря постійно консультувати учнів щодо того, як визначати точність, достовірність знайденої інформації.
В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів юнацтва увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.
    Макро і мікросередовище впливають на розвиток людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвиток інформаційних потреб людей.
Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.
Масова робота виконує свої функції:
·   сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;
·   допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;
·   здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.
Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.
    Проводячи масові заходи, бібліотеки задовольняють потреби в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.
    На вибір певної форми популяризації літератури впливає практичний досвід бібліотекаря, його ерудованість, професійна підготовка, вміння „тримати” аудиторію.
    Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Треба сміливіше використовувати оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.
    На початку ХХІ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.
Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.

Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.
 I. НОВІ ФОРМИ МАСОВОЇ РОБОТИ

1.Діалог-огляд.

Творчий підхід до роботи може перетворити традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Як, наприклад, діалог-огляд. Його рекомендуємо проводити для користувачів середнього та старшого шкільного віку з метою більш поглибленого знайомства з проблемними статтями з газет і журналів однієї тематики.
На відміну від бібліографічного огляду діалог-огляд проводять два учасники: бібліотекар та фахівець у цій галузі. Бібліотекар пропонує читачам статті із журналів, розкриває тему, проблему, авторську позицію. При цьому він звертається до свого співрозмовника із запитаннями: чи погоджується він з автором статті; яка його думка щодо питань, висвітлених автором. Співрозмовник відповідає на поставлені запитання, висловлює свій погляд, наводить приклади із повсякденного життя та досвіду роботи, підсумовує сказане.
     Такий діалог-огляд можна проводити з питань права, охорони здоров’я та психології підлітків, екології та історії рідного краю, запросивши на них фахівців. Ця форма роботи допоможе слухачам краще зрозуміти проблему, висвітлену в статтях, співвіднести її з місцевими умовами, виробити власну точку зору з даного питання.
      До відносно нових форм роботи з періодичними виданнями відносять прес-калейдоскоп. Це – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і тощо). Усі заходи об’єднані єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Головна роль відводиться у прес-калейдоскопі періодичним виданням та публікаціям, вміщеним на їх сторінках.
2.Прес-конференція.
Однією зі складових частин прес-калейдоскопу є прес-конференція. Ця форма роботи запозичена з журналістської практики і являє собою своєрідний вечір запитань та відповідей за визначеною темою. Цей захід потребує ретельної підготовки як бібліотекарів, так і користувачів. Більше розрахований на читачів- підлітків.
    Заздалегідь треба визначити тему прес-конференції, можна також підготувати частину запитань від читачів. Тему прес-конференції треба обирати актуальну, яка дійсно цікава даній категорії учасників. Наприклад: „Як уберегти себе від шкідливих звичок?”, „Освіта сьогодні», «Що чекає майбутнього випускника?”, „Різні погляди на різні професії ”тощо.
      Прес-конференція проходить у вигляді ділової гри-діалогу „кореспондентів”, якими є всі присутні читачі, з представниками „прес-центру”. „Прес-центр”, який складається з бібліотекарів та запрошених фахівців відповідно до теми конференції, відповідає на питання „кореспондентів”. Але конференція пройде більш цікаво і з користю, якщо присутні не будуть сторонніми слухачами, а самі візьмуть активну участь у її проведенні, будуть задавати питання, з’ясовувати думки спеціалістів щодо порушених проблем, ділитися власними враженнями про прочитаністатті.
Частину відповідей на запитання читачі можуть одержати у „прес-центрі” у формі індивідуальних списків літератури, тематичних добірок з рекомендацією не тільки статей, а й книжок з даної проблеми. Підготовлено і проведено прес-конференцію на тему: «Наші друзі – вітаміни».
3.Прес-діалог
Прес-діалог –– це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.
   Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей зміст, яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги.
   Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає “Блискавку”, готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.
4.Літературні ігри.
   Літературні ігри – активні форми масової роботи бібліотеки з читачами, які в основному використовуються для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх попитом на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння матеріалу. Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття та поглиблюють навички самостійної роботи з книгою.
  Літературні ігри можна класифікувати на рольові (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес „розгадування ” книги, її автора, літературних героїв), особистісно-рольові, пізнавальні та ін. Всі вони розвивають ініціативу, логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки.
4.1.Літературне лото.
   Колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання для гравців – уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
    За стилем та змістом уривка гравець має визначити назву книги та її автора. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри.
   Окрім карток з текстом та книжкової виставки, необхідно також приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
    Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує одну клітинку свого ігрового поля. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
   Таким чином можна провести і тематичне лото: мовне, екологічне, правове, історичне тощо. У такому випадку може використовуватися не тільки художня література, а й різноманітні словники, довідкові видання.
4.2.Літературний лабіринт.
Літературний лабіринт –– літературна гра, яка проводиться в декілька турів. Кожний тур –– подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію тощо.
   За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники по черзі дають відповіді на запитання. Відповідь є своєрідним ходом по лабіринту. На великому стенді-лабіринті ці ходи визначаються стрілками з номерами учасників. Першими вдало проходять лабіринт ті, хто дає правильну відповідь, вказуючи літературні джерела.
  У грі можуть брати участь усі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватися; практикується також допомога залу для відповіді на складні запитання.
4.3.Літературний диліжанс.
Літературний диліжанс проводиться у вигляді „подорожі” за творами окремого автора або групи авторів.
   В оформленні використовуються квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта дороги з умовними зупинками. Умовною платою за проїзд є відповідь читача на літературне запитання. Всім, хто відгадує правильно, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кіль­кості учасників гри.
   Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті „пасажири”, які „ідуть” до цієї станції, починають змагатися: хто перший піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.
4.4.Літературний аукціон.
Літературний аукціон – гра, в якій використовується головний принцип аукціону: перемагає той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою.
   Для проведення гри необхідно підготувати книжки для „продажу” (це обов’язково мають бути видання, що викликають зацікавлення та знайомі тій читацькій аудиторії, з якою проводиться захід), а також підібрати запитання, які будуть запропоновані учасникам аукціону.
   Гру проводить „головний аукціоніст”. Для нього потрібно підготувати дерев’яний молоточок та маленький дзвіночок.
Завдання можуть бути різними, проте потрібно передбачити велику кількість варіантів відповідей. Наприклад: наводиться прізвище відомого письменника, гравці один за одним повинні називати його твори. Після кожної правильної відповіді „аукціоніст” повільно рахує до трьох; той з гравців, хто останнім дає вірну відповідь, вва­жається переможцем і отримує право „купити”, тобто взяти на свій формуляр книгу, яка його цікавить.
Турнір ерудитів – командна ігрова форма, яка сприяє закріпленню отриманих читачами знань та вмінь.
Бібліотекарі спільно з учасниками визначають тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі: на знання історії рідного краю, художньої літератури, правил етикету і т.д. Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, журналами, газетними публікаціями, що висвітлюють обрану тему.


Турнір може проходити за такими етапами:
1. Привітання (або візитка).
2. Розминка. Ведучий задає кожній команді по декілька питань-ситуацій за темою турніру. Учасники через 1—2 хвилини обговорення повинні запропонувати варіант вирішення проблеми.
3. Конкурс капітанів.
4. Творчий конкурс (або конкурс на застосування практичних навичок за темою).
5. Домашнє завдання.
6. Підбиття підсумків (нагородження учасників і переможців).
     Для оцінки відповідей команд створюється журі, яке повинно оцінювати швидкість та якість виконання завдань, повноту відповідей на запитання, грамотність та оригінальність домашнього завдання. Приміщення, в якому буде проходити турнір, необхідно оформити виставками літератури, плакатами, гумористичними малюнками з теми турніру, а також необхідно передбачити музичне оформлення заходу.
 5. Бібліотечний уїк-енд.
Для всіх категорій користувачів рекомендуємо організувати бібліотечний уїк-енд — відпочинок у бібліотеці. Це комплексний захід, для підготовки якого необхідно створити робочу групу, куди ввійдуть працівники бібліотеки, представники організацій, спільно з якими буде проводитися захід, читацький актив.
   До програми уїк-енду можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; обговорення телепередач та цікавих книг; виставки літератури та виробів декоративно-прикладного мистецтва, екскурсії; засідання бібліотечних клубів. У програму дня добре було б включити такий захід, як фотографування на пам’ять.
    Своєрідною формою відпочинку в бібліотеці є коктейль-презентація. Це масовий захід, організований для широкого кола читачів, який проходить в урочистій обстановці за бокалом коктейлю, соку і має на меті ознайомити присутніх з масовими заходами, запланованими на наступний рік, привернути до них належну увагу. При підготовці слід подбати про рекламу, адресувати запрошення спонсорам бібліотеки, ЗМІ.
6. Поетичний альбом.
Поетичний альбом є одним з основних різновидів відомого і часто використовуваного бібліотекарем усного журналу.
Мета заходу – популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні “сторінки”, участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей – поетів (як професійних митців, так і земляків-аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком.
Однією із сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд.
Перехід від однієї сторінки до іншої позначає перегортання сторінок реально художньо оформленого макета “поетичного альбому”.
 7. «П’ять хвилин з мистецтвом».
П’ять хвилин з мистецтвом це цікава форма, яка дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва.
Проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових груп. Вони отримують завдання. Сценічна подача може бути різна, як то: “П’ять хвилин з музикою”, “Сьогодні знову “П’ять хвилин з поезією”, “П’ять хвилин у художньому залі”, Виставка однієї картини” та ін.
Психологія проведення цих заходів вимагає підбору одного з музичних, поетичних творів чи творів мистецтва.
 8. Літературна мандрівка.
Два роки підряд під час Тижня книги ми проводили літературну мандрівку «Подорож у світ книги». Це була подорож у книги різних авторів, де коротко розповідали про самого автора і його книги. До цього залучили учнів різних вікових категорій. Окремо до нас приходили на репетицію діти навіть з різних змін. Сцену з «Лісової пісні» «Зустріч Лукаша і Мавки» зіграли учні 5-го класу. Сцену з п’єси «Сватання на Гончарівці» «Зустріч Уляни і Стецька» зіграли учні 9-х класів. Сценку «Розмова в купе» зіграли учні 7-х класів, гуморески Павла Глазового і Дмитра Білоуса, а також вірші присвячені книгам, читали учні 3-х, 5-х класів. Це все супроводжувалося презентацією на мультимедійній дошці. Була організована книжкова виставка літератури. А в кінці свята були нагороджені найкращі читачі бібліотеки.
 9. Театралізоване дійство.
Традиційно кожного року ми записуємо учнів 2-х класів у бібліотеку, з цією метою ми проводимо театралізоване дійство під назвою «Знайомство з шкільною бібліотекою», де учні знайомляться з Королевою книги, Гаррі Поттером, кращими читачами, щоб маленьким читачам це свято було цікавим і запам’яталося. Веде цей захід бібліотекар, а потім Королева книги і Гаррі Поттер в ігровій формі розповідають правила користування. На будь-якому масовому заході, який проводиться бібліотекою, головною повинна бути книга. Дітям розказуємо тільки основні правила поводження в бібліотеці, показуємо книги і тут таки даємо їм подивитися, погортати. Показуємо саму велику і саму маленьку книгу, товсту і тонку книги, з малюнками і без малюнків і наголошуємо, що в книзі головний зміст, а не зовнішній вигляд, обов’язково включаємо ігрові елементи – «Чарівна скринька» з речами, які належать літературним героям. Це наочно і зрозуміло. Запитання мають бути легкі і прості, оскільки це ще не конкурс а своєрідна ігрова хвилинка, щоб був «ліс» рук і відповіді хором. І лише в кінці задаються складні питання, щоб заінтригувати і тут же показати книги, в яких можна знайти відповіді.
А на закінчення Королева книги і Гаррі Поттер проводять для малих читачів вікторини, вручають читацькі квитки та вибрані раніше книжечки.
Зміна пріоритетів у діяльності бібліотек, розширення функціональних обов’язків бібліотекарів, використання ними досягнень інформатики, кібернетики, теорії управління призводить до появи нових термінів у бібліотечній теорії та практиці. Сучасний шкільний бібліотекар має розуміти їх значення, правильно використовувати їх у професійному мовленні.
Наведемо приклади найбільш поширених нових термінів, які позначають нові форми викладання інформації, інноваційні форми масової бібліотечної роботи з учнями тощо.
Буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в тому чи іншому вигляді візуалізує її зміст.
Вебінар – способ організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.
Вірусний маркетинг – загальна назва різних методів розповсюдження реклами, що характеризуються розповсюдженням у прогресії, близької до геометричної, де головним розповсюджувачем інформації є самі отримувачі інформації, шляхом формування змісту, здатного залучати нових отримувачів інформації за рахунок творчої, незвичної ідеї.
Геокешинг – туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні схованок, захованих іншими учасниками гри.
Інфографіка (лат. Informatio + греч. γραφω) – графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.
Копіпаст (англ. copy + paste) – використання чужої інформації на своєму ресурсі (копіювання і вставка) без вказівки авторства.
Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними буклетами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та проводять бліц-опитування.
Підкастинг – окремий файл або серія оновлюваних аудіо-відеоресурсів, доступних для прослуховування, просмотру або скачування в Інтернеті.
Печа-куча – конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 хвилин.
Фандрейзинг – пошук і залучення додаткових джерел фінансування.
Флешмоб – заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться.
Форум-театр – методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем, на пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації.
Хаукаст (англ. how to +broadcasting) – відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як робити».
Пріоритетним напрямком роботи сучасної шкільної бібліотеки є популяризація читання. Соціологічні дослідження свідчать про те, що читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям. Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і нових форм масової роботи. До традиційних, перевірених часом форм масової роботи бібліотеки з читачами можна віднести розповсюджені в бібліотеках літературні вечори, поетичні інтервʼю, усні журнали.
Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку є голосне читання.
Використовуючи аудіовізуальні матеріали, можна організувати прослуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців або запросити акторів до бібліотеки для виступу перед учнівською аудиторією.
Традиційною формою роботи бібліотеки з популяризації читання є проведення бібліографічних оглядів літератури. Найбільш популярними є огляди нових надходжень. Більш складними є тематичні та жанрові огляди. Останні досить рідко використовуються в практиці роботи бібліотек, хоча викликають значний інтерес у читачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури  та можуть бути організовані як цикл заходів.
Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книжок, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видань, розвиваючи в читачів интерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тематичного каталогу, Інтернет-ресурсів та ін.
Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою.
Теле- і радіоогляд стали активно використовувати деякі бібліотеки для дітей із появою місцевого телебачення. Якщо в навчальному закладі є шкільне радіо, це чудова можливість для бібліотекарів систематично виступати з оглядами, інформувати про нові надходження, формувати художні смаки читачів, рекламувати бібліотеку.
Бенефіс читача – це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам.
Віртуальні екскурсії
Завдяки активному впровадженню бібліотеками комп’ютерних технологій, комплектуванню фондів документами  на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України.
Прем’єра книжки
Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра книжки, яка щойно вийшла друком.
Прем’єра книжки найбільш ефективна для рекомендації нової книжки місцевих поетів, письменників або видань краєзнавчої спрямованості. Для посилення емоційно-естетичного впливу та пробудження інтересу до новинок бібліотека може використовувати наявні технічні можливості (комп’ютери, Інтернет, проектор).
Презентація книжки
Презентацію книжки часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання.
Літературні подорожі сторінками книжок
Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі, підбивають підсумки. Алгоритм проведення літературної гри-подорожі включає такі етапи:
Ø    вибір теми, розроблення маршруту подорожі сторінками книжок, підбір літератури;
Ø    робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників тощо;
Ø    організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури.

Література
Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» // Освіта України. – Від. 26.02.2007. – №17.
Купіна О. Масова робота: класика жанру та новації / О. Купіна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. – №7. – С. 17-25.
Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи / В. Осипенко, В. Здановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. 2013. – №6. – С. 23-28.
Поперечна Л. Мрії попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки / Л. Поперечна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. – №4. – С. 5-14.
 
 

Бережіть підручники!

Єдині вимоги до учнів по збереженню підручників

  1. Всі одержані вами підручники слід утримувати в охайному вигляді.
  2. Тримай підручники в обкладинці або обгорни папером.
  3. Не загинай аркуші, користуйся закладкою.
  4. Не слід класти в книгу ніякі предмети.
  5. Перш ніж узяти до рук підручник, вимий руки. Підготувавши урок, постав книгу на полицю .
  6. На сторінках підручника робити примітки ручкою або олівцем забороняється.
  7. Поводься з підручником так, щоб його не було соромно передати його вашим молодшим товаришам..

Бібліотечні заняття

“Малюємо бібліотеку майбутнього”

До міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями”

“Книжкові лабіринти”

“Україна від козацьких часів до сьогодення”

Виставки літератури

Книжкова виставка до дня народження В.О.Сухомлинського
Книжкова виставка “Голодомор. Геноцид українського народу”
Виставка літератури до Дня українського козацтва
Виставка матеріалів до Дня Героїв Небесної Сотні